Про території
written on Tuesday, September 18, 2012
В процесі останнього офлайнового хохлосрача я поїздив в Київ на мітинги і поговорив там з персонажами різного рівня феєричності.
Звідки ноги
З одного боку мене радує існування України як незалежної держави, з іншого — мені категорично не подобаються діди у вишиванках, на повному серйозі які орють "Героям слава", чуваки, що косплеять козаків, і нацшиза, яка шарахається від "росийської мови". Крім нацшизи всі мені подобаються, я їх схвалюю, але їм потрібна якась своя моноетнічна Україна, в крайньому випадку — резервації для "москальських окупантів" і люстрації членів КПРС.
Я розумію, що воїни УПА воювали за свої переконання і незалежність, але це не мої герої і воювали вони за незалежність іншої території, ніж кордони сучасної України.
А от чого я не розумію, так це як можна взагалі щось обговорювати з людьми, які сидять у своєму місті Львові, вважають себе більш правильними українцями, а всіх інших — зіпсованими колоніальною спадщиною.
Ну тобто людина або не була, хоч би в тій же Одесі, і не чула, шо там, куди і як говорять, або чула і вважає, що це неправильно. В першому випадку говорити взагалі нема про що, в другому — треба ще й нахуй посилати за стандартною формою "не кажіть шо міні робити, я не скажу, куди вам йти".
На жаль, мова перетворюється із засобу комунікації в ідеологічну платформу і основу для (само)ідентифікації, державотворчої ідеї та іншої хуйні.
Самоідентифікація
Якщо вже добровільно потрапив в таку добру казку і доводиться користуватися кривою аксіоматикою, то треба придумати правильний відповідь на ідіотські питання.
Називатися українцем у мене язик не повертається. Називатися "російськомовним" — це якийсь неприємний і соромливий спосіб сказати "ні два, ні півтора".
"Російськомовний"... хто? Російськомовний українець? Так я і не українець.
Називатися руським мені теж не подобається. Vodka, matrioshka, Putin, Moscow. Дякую, залиште собі ці радощі. Назовешся руським — запишуть в статистиці і будуть в пропаганді використовувати, а діди на мітингах "москалем" обзивати. Погано, негарно.
Жив би я в якомусь Піпітовську — була б у мене вічна проблема, а так є класне слово "одесит", яке всю правильну інформацію передає.
Where are you from?
І тут настає усвідомлення того, що я взагалі не вважаю Одесу частиною України і все стає на свої місця — і різне ставлення до пам'ятника Катерині Великій і дивні чуваки, які "там" вирішують щось за мою мову, яку і "росийською мовою" не назвеш особливо.
Одеса — територія з незрозумілим статусом, тимчасово перебуваюча в складі конституційно-анархічної республіки. На всяк випадок поміняв в інторнетах свою геоінформацію з "Ukraine, Odessa" на "Black Sea, Odessa", шоби два рази не вставати, коли політичну карту черговий раз перемалюють.
В якості завершального слова передаю палкий привіт і якір в жопу ідіотам, які вигадують концепцію федеративної України. Федерація — це теж "там", разом з "vodka, shahtery, bablo, otkat".
alt:| panorama